И ГДЕ ЖЕ?

правильно подметил, Дим...
Киевская РУсь, т.е. КИев - Первично - Русь - вторично...

сначала был КИев - МАТЬ ГОРОДОВ РУССКИХ...
а потом было уже все остальное, что отселе вытекает.. да, дружил КИев с Новгородом, и не только... да, Русь объеденялась и распадалась на княжества, и таки распалась в который раз...

помните, Кинечев поет?: *...в драке не поможем, но случись война - даст Бог победим - победим даст Бог...*
так это про нас - про славян... мы ведь каждый сам себе на уме, и только перед ОБЩЕЙ бедой объеденяемся... не на дого правда, чтобы беду побороть, да еще несколько лет вроде как ладно пожить, а потом каждый к себе идет...

это как друзья закадычные... вместе пьют, вместе гуляют, а потом, похмелившись хорошо, каждый к себе идет, и давай вспоминать все как было... да только каждый в свою сторону... потом обиды.... упреки.... а тут у друга горе - и другой забыв обиды помогать идет... сново дружба, застолье, похмелье.... круг замкнулся...

Не быть нам, словянским народам вмесмте, но и порознь жить не выйдет... уж очень много общего, и забыть этого никак нельзя...


З.Ы.: сори, много букв, спиртное способствует...

• kamikadze Сказано:

766 лет назад. Сколько не пей - не доползёшь.

Польща збирає своїх українців
25.07.2008 16:23 ___ Юрій Корогодський, для УП

Версія для друку Додати коментар [ 10 ]

------------------------- ------------------------- ------------------------- -----

Болюча тема євро-інтеграції, насправді, має один бік, з яким у нас все може бути гаразд. Якщо нас усіх не беруть туди, то можуть взяти по частинах. Спочатку одних, потім – інших, а там дивись і нікого не залишиться. Всі роз'їдуться по "історичних батьківщинах".

Карта Поляка. Це магічне словосполучення з палаючими очима промовляє тепер не одна тисяча громадян України. От, я, наприклад, на неї не маю жодних прав і можливо тому вирішив подивитися на це трохи ширше. Адже цікаво слідкувати за такими модними речами, що впливають і на демографію, і на все інше.

Не буде відкриттям Америки сказати, що населення України кожного року зменшується. Тут і економічна криза впливає, і спад народжуваності (притаманний все ж таки більше розвиненим країнам). Але свою справу робить і відсутня раніше можливість втекти за кордон, подалі від усіх цих проблем.

Засоби для цього різні. Не завжди треба різати крайню плоть, щоб потім стати справжнім євреєм. Є і більш гуманні варіанти.

От, приміром, Польща активно пропагує "карту поляка" для мешканців своїх "кресів", тобто України, Білорусі, Литви. Для пересічного поляка "креси" - це як "национальные окраины" для росіян. Щось таке, що тимчасово відкололося від метрополії та потребує повернення у історичне лоно.

"Карта поляка" з'явилася дуже і дуже вчасно. Якраз сьогодні шенгенці знімають кордони між собою, в той же час відрізаючи від "золотого мільярду" східняків, до яких, на жаль, належимо і ми.

Безумовно з цим процесом теж не все зрозуміло. От, скажімо, Румунія – це "золотий мільярд" чи ні? Якщо дивитися на її членство в ЄС, тоді – так. Але якщо на рівень життя – то виходить, що ні.

Але вони відокремлюються від нас зі швидкістю, трохи більшою ніж залізничні експреси покійного міністра Кирпи. Наостанок вони ще розколоти нашу "політичну націю", видаливши з неї найбільш мобільних та енергійних.

Причому наступ йде з усіх боків. Навіть з північного сходу, де його причини мають зовсім інший характер.

Отже, з нами потроху працюють усі наші сусіди. Росіяни час від часу десантують у Криму та Севастополі мобільні групи по штампуванню російських паспортів, а СБУ думає чи стріляти по ним ракетами "земля-земля".

Нещодавно МЗС РФ запустив новий проект, який так і кортить назвати "Привет, соотечественник!". Усім, хто назве себе росіянином пропонують оселитися у місцях, куди справжній росіянин ніколи не полізе. Як скромно каже керівник київської філії Інституту країн СНД Корнілов: "Так, це не елітні райони країни".

На додачу, щоб "соотечественник" не помер з голоду, йому дають невелику суму підйомних.

Ізраїльтяни хапають кожного, хто уві сні бачив своїх єврейських предків, тягнуть його до посольства та майже примушують їхати до Близького Сходу. Що ж їх можна зрозуміти. Для семимільйонної країни (з яких один мільйон – араби) кожна нова людина на вагу літака "Стелс".

І от тепер до процесу долучилися поляки. Хто б з нас не хотів, перетнувши кордони Шенгену, отримати купу пільг, стати майже своїм? Карта поляка – це як банківська картка до рахунку, на якому лежать мільйони; ключ до дверей, за якими починається нове життя; життя без турбот та проблем.

Звісно, Карта поляка не така доступна як статус "соотечественника" у Росії чи "нового репатріанта" в Ізраїлі. І брюссельські євробюрократи швидко накостиляють полякам, якщо вони почнуть видавати біло-червоні карти усім нащадкам холопів князів Потоцьких та Чарторийських. Але все одно якось воно неспокійно.

Коли чиниться такий зовнішній тиск, з країни вимітатимуться перш за все амбітні та енергійні, ініціативні та кмітливі. Хто тоді залишиться, крім справжніх патріотів, яких небагато? От про то і мова.

Якщо так далі буде йти, то Тягнибок за власними критеріями почне видавати "карти українця". І тоді точно цьому суспільству буде капець.