Украинский язык от русского отличается не сильнее, чем норвежский от шведского или португальский от испанского.

Я вот не понимаю одного, - почему все кто на ураинском разговаривают - относятся к языковому вопросу гораздо проще и спокойней, чем некоторые русскоязычные "хранители украинского языка"? Может кто растолкует?

русскоязычный бандеровец – самый здоровый тип украинского патриота

http://reznichenko-d.livejournal.com/256975.html

Депутат Вадим Колесниченко создал организацию «Русскоязычная Украина», и от имени «всех русскоязычных соотечественников» шурует кремлевскую политику. Пользуясь случаем, официально заявляю: Вадим Васильевич, гондон вы пупырчатый, я вам никакого права действовать от моего имени не давал. Как русскоязычный соотечественник говорю.

По гугли "Харьковское правописание"
а не странно то что изменяли язык для того что бы он был похож на русский?

.. где Вы были когда я руховскими флагами махал, значки тризуба раздавал..

А ничего, что это "кривописание" советами (читай русскими) и было принято в 27?

А ничего, что ими же и было отменено в 33 ?

Рассказать где Вы были когда я руховскими флагами махал, значки тризуба раздавал, и когда мы заучивали сколько лет "зныщувалы украйинську мову соловъйину"?

Первая: русский язык средство общения, и українська мова - засіб спілкування.
И ничего больше. Никаких политических смыслов, никакой государственной идентификации.

У Вас три основных , но краеугольных, ошибки.

Первая: русский язык средство общения, и українська мова - засіб спілкування.
И ничего больше. Никаких политических смыслов, никакой государственной идентификации.

В отличие от (вторая!) национальной идентификации. А мононациональные государства остались где?

И третья ошибка: считать что введение общесоюзного языка каким-то особым образом сказалось на украинском, в отличие от языков других тринадцати республик.

1933 р. — телеграма Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників.

6 квітня 1933 р. — за наказом нового керівництва Наркомосу УСРР організовано комісію для перевірки роботи на мовному фронті. Голова комісії — А. Хвиля, у складі комісії М. Наконечний, О. Синявський, К. Німчинов, Грищенко, Наум Каганович. Завданням комісії було «відкинути штучне відмежування української мови від російської мови у словниках та усунення націоналістичних правил правопису, що орієнтували українську мову на польську, чеську буржуазні культури».

3 травня 1933 р. — Колегія НКО прийняла і затвердила ухвалу комісії НКО для перегляду роботи на мовному фронті «Про зміну окремих пунктів офіційного Українського правопису» (SS 54-55, чужомовні І, h, g). Новий правопис прийнято без загального обговорення (було лише кілька заяв А. Хвилі). Хто саме переглядав правопис, невідомо, найімовірніше, це був Н. Каганович. До правопису внесено 126 поправок, а розділ про чужі слова переписано цілком; написання їх майже цілковито виправлено за російським взірцем. Літеру ґ вилучено з абетки. Правило, коли писати л чи ль, скопійовано з російського з усіма непослідовностями (Ісландія, але Фінляндія тощо). Норми російського правопису поширено навіть на слова, які ще до змін 1928—1929 pp. мали форму, відмінну від російської, зокрема хемія та магнет перетворилися на хімію та магніт. Прикметники із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк- так допасовано до російських норм, що неможливо було сформулювати правило на українській основі. Сказано, що слід дотримуватися «узвичаєної» вимови; промовчано, що ця вимова не українська, а російська. Газети та інші видання переведено на новий правопис негайно (у травні), ще до його затвердження і публікації.

друга половина 1933 р. — у Харкові видано книжку А. Хвилі «Знищити коріння українського націоналізму» з вимогами провести чистку серед мовознавців і в мовознавчих установах; вилучити з ужитку всі праці буржуазних мовознавців у ділянці термінологіі, лексикографії й синтаксису; переглянути правопис; підготувати нові словники, загальні й термінологічні. Головну хибу попередньої роботи А. Хвиля вбачає в тім, що «особливо велику шкідницьку роботу провели українські націоналісти на мовному фронті, намагаючись відірвати розвиток української мови від мови російської».

ЗЫ дияспорный (СТБшный) диялект - самое уродское искуственное издевательство над украинским языком.

102. Гетьманство Розумовського. Всї отакі обставини незвичайно тяжко відбили ся на наріднїм житї. Україну зруйновано до решти. Московський мінїстр Волинський переїхавши через Україну в 1737 р...